Тунельний синдром зап’ястя: чи є світло в кінці “тунеля”?

Під час пандемії Ковід-19, діти все частіше переходять на дистанційне навчання, дорослі також працюють віддалено. І все частіше ми чуємо розмови про негативний вплив довгого сидіння за комп’ютером на організм — очі, спину та шию та інші. В тому числі зараз багато розмов про синдром зап’ястного каналу або тунельний синдром зап’ястя. Як часто зустрічається ця патологія у практиці одеських лікарів та чи збільшилася кількість випадків за цей карантинний рік? Хто більш схильний до виникнення цього синдрому? Є якісь професії, представники яких частіше хворіють на тунельний синдром? Та чи змінюється з часом цей список груп ризику? Які клінічні прояви розкажуть про виникнення цього захворювання? Чи можна ще до візиту до лікаря провести самодіагностику? Чи можна лікувати при встановленні діагнозу консервативно? Коли потрібне оперативне втручання? На ці та багато інших питань відповідають експерти у студії: МАРИНА ВІКАРЕНКО – лікарка невролог вищ. кат., лікарка УЗД, медична директорка центру “Експерт Хелс” та АНДРІЙ ЛОМАКІН – лікар нейрохірург вищ. кат. багатопрофільного медичного центру ОНМедУ. А також: ІГОР ТЕНДІТ – лікар-невролог вищ. кат. (Odrex); ВЛАДИСЛАВ СВЄТЛИЦЬКИЙ — лікар-нейрохірург (Odrex); ПАВЛО ГУКІН – масажист-реабілітолог (Into-Sana).