Педофілія (сексуальний потяг до дітей) – серйозна проблема не тільки для суспільства, а й для тих, хто схильний до неї. У новинах майже кожного дня з’являються історії, пов’язані зі згвалтуваннями дітей. Але є така статистика, за даними якої більшість педофілів ніколи не втілюють свої фантазії. Чи є педофілія справжньою хворобою, яку треба лікувати? Як можна допомогти таким людям? Чи завжди ми ставимо знак “дорівнюється” між поняттям насильник і педофіл? Чому зараз так багато випадків посягання на дітей? Чи стало педофілів більше, або ми просто знаємо про них більше? Чи достатньо одного лікаря, щоб встановити діагноз педофілія? За статистикою, хто частіше має такий розлад — жінки чи чоловіки? Та яке життя, переважно, ведуть ці люди — асоціальне чи звичайне? В них є якась сексуальна орієнтація? Людина, що наразі не порушила ніяких законів, куди вона може звернутися по допомогу? Яка існує у світі практика? Чи є анонімні спільноти підтримки, лікарі, які не затабують та допоможуть? Як наразі коригують це порушення — психотерапією, медикаментозно? Наскільки воно ефективне? Як захистити дітей від посягань? На ці та багато інших питань відповіли експерти у студії: ГАННА ВЕЛІЧКО – клінічна психологиня, сімейна консультантка, зав. центром раннього втручання КНП «ООМЦПЗ» ООР та ОЛЕКСІЙ ТОЛМАЧОВ – к.м.н., лікар вищ.кат. судово-психіатричний експерт, зав. відділенням судово-психіатричних експертиз КНП «ООМЦПЗ» ООР. А також: ДМИТРО ЖУНЬКО, к.м.н., лікар вищ. кат., сексопатолог «Обласного центра планування сім’ї та репродукції людини» КНП «ООКЛ», гол. сексопатолог ДОЗ ОМР; ОКСАНА КРИВОНОГОВА – зав. Центром раннього втручання КНП «Дитяча міська поліклініка №6» ОМР; ІРИНА МЕЛЬНИЧЕНКО – зав. чоловічим геронтологічним відділенням КНП «ООМЦПЗ» ООР.
Перший міський
головний канал Одеси